ПОЗАКРУ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех.
1. Загвинтивши, закрутити все або багато чого-небудь. Позакручувати крани.
2. Обвивши, зав’язати навколо чогось або намотати на щось усе або багато чого-небудь.
3. Звити джгутом, зав’язати у вузол усе або багато чого-небудь; // Завити вуса, волосся і т. ін. Позакручувавши уси, ідуть лавою [парубки] (Кв.-Осн., II, 1956, 19); Пан Зануда пригладив волосся на висках, намастивши його маслом, позакручував на лоб (Н.-Лев., III, 1956, 344).
◊ Го́лови позакру́чувати — те саме, що Го́лову закрути́ти (всім або багатьом) (див. голова́). — Ця Степка всім голови позакручувала… А я не вмію з хлопцями так, як вона… (Зар., На.. світі, 1967, 320).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 789.