ПОЗАМУРО́ВУВАТИСЯ, уємося, уєтеся, док.
1. Стати замурованим (про все або багато чого-небудь).
2. Замуруватися (у 2 знач.) (про всіх або багатьох); // перен. Віддати перевагу самітному, відлюдному проживанню, безвихідному перебуванню де-небудь (про всіх або багатьох). Можна почувати себе якось в квадраті одиноким (себто непотрібним), коли навколо всі давні друзі позамуровуються в своїх родинних твердинях (Л. Укр., V, 1956, 198).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 792.