ПОЗАПИНА́ТИСЯ 1, а́ємося, а́єтеся, док.
1. Запнутися (про всіх або багатьох). Позапинатися хустками; * Образно. Земля вже протряхла, картопляні кущі позапинались білими хустинками цвіту (Донч., VI, 1957, 303).
2. Закутатися (про всіх або багатьох). Позапинавшись у плащі, рибалки мовчки стежили за вогниками, що мигтіли в морі (Трубл., Шхуна.., 1940, 26); // Застебнути всі гудзики. Позапинавсь на всі гудзики.
ПОЗАПИНА́ТИСЯ2, а́ється, а́ємося, а́єтеся, док., розм. Зачепитися за що-небудь (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох; у багатьох місцях). Острими кінцями він [камінь] позапинався за вистаючі роги обривів (Фр., VI, 1951, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 793.