ПОЗАПИХА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех., розм. Запхнути все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях. Чемодани? Вони не цікавили її. Ногою позапихала їх під Орисине ліжко (Тют., Вир, 1964, 456); Василько мав завдання.. зайти в церкву і тихенько людям позапихати в кишені кожухів чи де вже прийдеться ті летючки (Турч., Зорі.., 1950, 71).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 794.