Слово "позаростати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЗАРОСТА́ТИ, а́є, а́ємо, а́єте, док.

1. Вкритися якою-небудь рослинністю (про все або багато чогось; у багатьох місцях). Позаростали стежки, доріжки, Де походили козакові ніжки (Чуб., V, 1874, 261); Клумби з квітами позаростали бур’яном (Кучер, Чорноморці, 1956, 242); Цілий день чистив [Антін] поле. Геть усе ялівником позаростало (Чорн., Визвол. земля, 1950, 38); // безос. Посередині того залива [затоки] було плесо, а з берега позаростало очеретом, рогозом (Стор., І, 1957, 397).

◊ Ву́ха позароста́ли кому, у кого — оглух, не чує хто-небудь. Утішаюся тільки тим, що той голос.. натрапить на кого такого, кому ще вуха не позаростали, а тільки мало людського слова чули, то й не привикли до нього (Л. Укр., V, 1956, 58); Позароста́в шлях те́рном; Позароста́ли шляхи́ терна́ми див. те́рен; Стежки́ позароста́ли до кого — перестали відвідувати кого-небудь, спілкуватися з кимсь, забули когось. Що ж, рідні та куми В пожежі помогли? Не дуже: родичі його й не пізнавали, — До Прокопа й стежки в бур’ян позаростали! (Бор., Тв., 1957, 131).

2. Вкритися волоссям (про всіх або багатьох; про руки, ноги, обличчя, голови). Здорово втомились [учасники експедиції] в цьому плаванні, почорніли, бородами позаростали (Гончар, Тронка, 1963, 198); Руки позаростали волосом (Н.-Лев., III, 1956, 260).

3. розм. Гоячись, затягтися шкірою; зарубцюватися (про рани, виразки і т. ін.).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 795.