ПОЗАСВІ́ЧУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Засвітити, запалити все або багато чого-небудь (по одному). Під каретами, позасвічувавши ліхтарі, грають кучери в хвильки (Мирний, II, 1954, 99); Уже позасвічували свічки, понакривали столи (Круш., Буденний хліб.., 1960, 17).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 796.