ПОЗАСЛОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і діал. ПОЗАСЛО́НЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Заслонити все або багато чого-небудь, усіх або багатьох. — Отже введуть у гріх мене, старого! Та позаслоняйте хоч плечі туманом, капосні дівчата! Через ваші сині очі та білі щоки втрачу памороки! — гомонів Місяць (Н.-Лев., IV, 1956, 11); Робили вони її [роботу] крадькома, потай од батька, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев., І, 1956, 145).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 797.