ПОЗАСНО́ВУВАТИ 1, ую, уєш, док., перех. Створити, організувати все або багато чого-небудь. Київ, Одеса і Харків обіч університетів позасновували також постійні театри, опери і т. ін. (Фр., XVI, 1955, 231).
ПОЗАСНО́ВУВАТИ2, ую, уєш, док., перех.
1. Заснувати, заткати павутиною все або багато чого-небудь. В кутках павуки павутиною позасновували вікна, шафи (Чорн., Визвол. земля, 1959, 167).
2. перен. Покрити, затягти чимсь усе або багато чого-небудь, у багатьох місцях.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 797.