ПОЗАЧІ́ПЛЮВАТИСЯ, юється і ПОЗАЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, док. Зачепитися (про все або багато чого-небудь, усіх або багатьох). Де-де видно було ще клаптики сіна, що позачіплялися при киданню стіжка (Фр., IV, 1950, 421); Мряки, що підіймалися вже з гір і лісів, мов позачіплювалися там у польоті (Коб., III, 1956, 25).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 802.