ПОЗДИМА́ТИСЯ, а́ється, док,. Здутися (про все або багато чого-небудь). Треба було йти, але йти він не міг. На ногах поздималися великі водянки, й вони гостро різали й пекли вогнем (Епік, Тв., 1958, 412).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 809.