ПОЗДОРО́ВИТИСЯ, иться, док., безос.: Не поздоро́виться кому, розм., рідко — буде неприємність, погано кому-небудь. Андруша з хлопцями, безумовно, щось задумали. А суворі обличчя, настороженість і кийки в руках ясно говорять, що од їхніх задумів комусь не поздоровиться (Головко, І, 1957, 363); Він був ладен уже зараз.. покірно чвалати додому, знаючи, що йому не поздоровиться (Збан., Курил. о-ви, 1963, 19).
ПОЗДОРОВИ́ТИСЯ див. поздоро́ватися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 810.