ПОЗИВА́ЛЬНИК, а, ч. Те саме, що пози́ва́ч. Як підкоморій, він добре знав, що позов подають до рук позивальників за шість тижнів до суду (Тулуб, Людолови, І, 1957, 246).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 812.