Слово "позитивний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЗИТИ́ВНИЙ 1, а, е.

1. Який виражає, містить у собі згоду, стверджує що-небудь; ствердливий. Позитивна відповідь; Позитивне рішення; // Який підтверджує наявність сподіваного, передбачуваного, відповідає очікуваному. Позитивний результат.

2. Який заслуговує схвалення; який дає бажані, потрібні результати. Се був, очевидно, чоловік, який знав, що і пощо робить, а чуючи за собою.. позитивну працю, глядить кождому сміло в очі (Фр., IV, 1950, 300); Нічого мудрішого, тоншого ми не можемо придумати, як силою позитивного прикладу виховувати наше суспільство, вчителями котрого нас [митців] держава покликала бути! (Довж., III, 1960, 206); Васькові і його товаришам властиві не тільки позитивні, але й негативні вчинки, як воно й буває в житті дітвори (Донч., VI, 1957, 602); // у знач. ім. позити́вне, ного, с. Те, що заслуговує схвалення; те, що дає бажані, потрібні результати. Ясна річ, що в центрі нашої уваги повинні стояти риси нового, те позитивне, що на очах росте і міцніє в культурі та побуті народу (Рильський, III, 1956, 163); Він і до цієї рекомендації чув про Рудківського багато дечого позитивного (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 81); // Який виражає, містить у собі схвалення; схвальний. Його роботі навіть вибагливий Іван Антонович дав позитивну оцінку (Гончар, III, 1959, 238); Відгуки читача на [мою] книгу «Вони не пройшли» — в основному позитивні (Смолич, Розм. з чит., 1953, 159).

3. Який має високі моральні якості, властивості; вчинки, діяльність якого викликають схвалення (про людину). Однією з головних особливостей позитивного героя радянської літератури є його активність, наступальний характер його дій (Талант.., 1958, 36); // Діловий, практичний, статечний. Ворог усякого сентименталізму, він поглядав на світ холодним оком анатома.. Одним словом, був се чоловік наскрізь «позитивний» і реальний (Фр., II, 1950, 292).

4. заст. Який грунтується на досвіді, фактах. Усе наше знання — релятивне тим, що абсолютна правда самою природою речі закрита перед нами. Люди позитивного знання чують се найліпше і завсіди мовлять: ось тут і тут ми стоїмо на твердому грунті правди, наскілько [наскільки] вона взагалі доступна нашому пізнаванню (Фр., III, 1950, 256); // рідко. Реальний, матеріальний; протилежне уявний. От з відьомської оселі Знов ми сходимо в долину: Ми ступаємо ногами Знов на позитивний грунт (Л. Укр., IV, 1954, 192).

∆ Позити́вна філосо́фія — те саме, що позитиві́зм 1.

5. Належний до того виду електрики, що її елементарними частинками є протони, позитрони і т. ін. — Ядро будь-якого елемента несе позитивний заряд.. Навколо рухаються електрони, від’ємний заряд яких ніби врівноважує позитивний заряд ядра (Наука.., 12, 1956, 4); За позитивний заряд приймається заряд, який з’являється при електризації скляної палички тертям об шовк (Курс фізики, III, 1956, 6); * Образно. — В твоїй душі саме бродять ліричні позитивні заряди… Вгадав? (Гончар, Тронка, 1963, 115).

ПОЗИТИВНИЙ2, а, е. Прикм. до позити́в. Щоб створити цей документальний фільм [«Як це було»].., вони переглянули понад 40 тисяч метрів позитивної плівки (Укр.. кіномист., І, 1959, 35); Скрізь, куди не глянеш, — вилискує плівка. Вона сушиться на барабанах — негативна й позитивна (Ю. Янов., II, 1958, 98); // Який служить для одержання позитивів. Фотоматеріали поділяються на негативні і позитивні..; на позитивних фотоматеріалах.. друкують з негативів позитиви (Довідник фот., 1959, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 814 - 815.