ПОЗИЧКО́ВО, присл. У борг. Грошей у Будинку народної творчості не знайшлось, але ввічливий бухгалтер взяв вісімсот карбованців позичково у сусідів (Мокр., Сто.., 1961, 89); З колгоспів, які мали повернути державі одержане позичково насіння льону, заборгованість списано (Техн. культ., 1956, 10).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 816.