ПОЗМО́РЩУВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до позмо́рщувати.
2. у знач. прикм. Зморщений скрізь або в багатьох місцях. Дівка дума, що вона й тепер ще хороша, і чорнява, і повновида, і рум’яна..; тільки вже в неї.. замість гладесеньких та повнесеньких щік стали жовті, сухі, позморщувані (Кв.-Осн., II, 1956, 110).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 821.