ПОЗНАЙО́МИТИСЯ і розм., рідко ПОЗНАКО́МИТИСЯ, млюся, мишся; мн. познайо́мляться і познако́мляться. Док. до знайо́митися і знако́митися. По дорозі.. зо мною познайомився молодий залізничний інженер, що їхав до Іркутська (Фр., IV, 1950, 373); Поруч з ним працював його новий друг і товариш Олекса Родак. З місяць тому, як вони познайомилися (Цюпа, Назустріч.., 1958, 99); [Петро (до Писаря):] Дуже радий з вами познакомитись (Сам., II, 1958, 145); Я дуже хотів би познайомитись з другими друкованими Вашими роботами, та не знаю, як це зробити — чи не порадили б Ви мені? (Коцюб., III, 1956, 220); — Нам треба гаразд познайомитись з урочищами (Стельмах, І, 1962, 390); Раз виявив бажання ближче познайомитися із технікою Павло (Тют., Вир, 1964, 40).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 821.