Слово "позначка" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПО́ЗНАЧКА, и, ж.

1. Мітка, знак і т. ін., зроблені для відрізнення або позначення чого-небудь, указування на щось. Робили [гуцули] позначки своїм вівцям, щоб їх восени можна було розрізнити серед інших.. на полонинах (Гжицький, Опришки, 1962, 7); Продавщиця доточила пива до позначки (Смолич, День.., 1950, 24); Старанно виводив [Чистогоров] на.. карті чорні й червоні стрілчаті позначки лінії фронту (Баш, Надія, 1960, 141); // Вишиті чи нашиті спеціальні знаки на одязі, білизні і т. ін. Як загіпнотизована, взяла блискучу голку Тамара і зняла плаття: позначку-вінкель [кут] треба було пришити спереду (Хижняк, Тамара, 1959, 171); // У документі — запис, штамп і т. ін., які засвідчують, встановлюють що-небудь. Яка ціна за день, по-пустому прожитий? Ці ось ішачили день, та знали для чого, а я? Поверніть мені цей холостий день! Натурою поверніть! Не позначкою в наряді..! (Гончар, Тронка, 1963, 284); // Подряпина, рубець, рисочка, пляма і т. ін., залишені чим-небудь, зроблені кимсь; слід, відбиток чогось. Кожна така баталія залишала на тілі козака яку-небудь позначку (Панч, Гомон. Україна, 1954, 5); * Образно. Вони завжди, зустрічаючись, спостерігали зміни один в одному, точно відзначаючи ледве помітні позначки часу (Собко, Граніт, 1937, 208).

∆ Грамати́чна (стилісти́чна) по́значка — у словнику — спеціальна словесна вказівка, що містить у собі граматичну або стилістичну характеристику певного слова.

2. спец. Цифрове позначення висоти місцевості над рівнем моря або якої-небудь споруди над умовним рівнем. Азовчани підняли [зруйновану] піч [заводу]. Потужними гідравлічними домкратами і домкратними батареями підважили. Вирівняли і знову поставили вище проектної позначки (Рудь, Гомін.., 1959, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 823.