ПОЗНО́ШУВАТИ, ую, уєш, док., перех. Зноси́ти все або багато чого-небудь. Що, дівуючи, придбала Мотря, то все позношувала: саме гноття та рам’я висіло… (Мирний, II, 1954, 46).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 824.