ПОЗУМЕ́НТ, у, ч. Гаптована сріблом або сухозліткою тасьма для оздоблення одягу, м’яких меблів і т. ін.; галун. І Жук, і Шестірний одягнені в сині каптанки.. з срібним позументом коло невеличкого стоячого коміра (Мирний, І, 1954, 331); В групі комсомольців, які стрічали на станції новаків, стояв непорушно старий шахтар у парадному своєму мундирі, шитому позументами, з орденом Леніна й двома медалями (Ю. Янов., II, 1954, 141).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 828.