Слово "покладений" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОКЛА́ДЕНИЙ1, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покла́сти1. Усе широке подвір’я суспіль було заставлене не столами, а дошками, покладеними на пеньках та окоренках (Н.-Лев., III, 1956, 7); Марина довго розглядала покладене в лист фото (Дмит., Наречена, 1959, 150); Від порога до самого стола прослався барвистий домотканий килимок, видно, тільки сьогодні покладений (Гончар, III, 1959, 319); Насправді я дуже вже мертвий, остаточно покійник, у труну покладений, землею припечатаний! (Вишня, І, 1956, 288); Чотири трупи, покладених нею, давали їй право об’явити себе командиром цієї невеличкої фортеці (Д. Бедзик, Плем’я.., 1958, 63); От тут пішли дружечки по парці, усі у свитах, і тільки самі чорні ленти покладені на головах без усякого наряду (Кв.-Осн., II, 1956, 96); Пісенний характер має й вірш «Садок вишневий коло хати…» Покладений на музику, він став популярною народною піснею (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 255); Я незчувся, як з’їв покладений мені шматок, а на столі ще половина пирога (Багмут, Опов., 1959, 7); Пішов я в дідову новобудову. Не було тут ні вікон, ні дверей, одна стеля була покладена (Збан., Мор. чайка, 1959, 31); // покла́дено, безос. присудк. сл. Під боки покладено жорсткий паперовий матрац з перетовченою на сміття соломою (Хижняк, Тамара, 1959, 173); Для того й покладено, для того й залито цей клаптик асфальту, щоб і свої, і — головне — приїжджі бачили, що й ми тут, у степах, не від темноти своєї на тягачах трясемось (Гончар, Тронка, 1963, 124); Москва — одно з найстаріших вогнищ культури. Тут покладено початок книгодрукуванню на Русі (Ком. Укр., 5, 1967, 32); «Арсенал» — героїчна музична драма. В основу лібретто покладено епізоди боротьби українського пролетаріату за встановлення Радянської влади (Мист., 2, 1961, 27).

ПОКЛА́ДЕНИЙ2, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до покла́сти2 (у 1-3 знач.). Комсомольці з честю виконають покладені на них нові завдання; // покла́дено, безос. присудк. сл. Хазяїн трамбака, на якого покладено охорону корабля, десь знову пішов до друзів (Ю. Янов., II, 1958, 160); Почесне і відповідальне завдання виховання студентської молоді покладено на всіх викладачів, на всі кафедри вузів (Ком. Укр., 7, 1963, 28); Скільки труда було покладено на виховання цих полум’яних юнаків, скільки пролито крові, скільки кращих з кращих чернігівців, киян, полтавців поховано з піснями або й просто кинуто мертвими на полях цієї трагічної Волині! (Довж., І, 1958, 208).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 27.