ПОКЛЮЧИ́ТИСЯ, и́ться, док. Пустити ростки; прорости (про зерно, насіння). Буряки зійшли де-не-де, решта насіння навіть і не поключилася (Вол., Сади.., 1950, 202); Нарешті таки вгамувались вітри, пішли дощі, окропили землю і зерно, поключившись, дало ріст (Цюпа, Назустріч.., 1958, 37).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 33.