Слово "покоситися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОКОСИ́ТИСЯ1, ошу́ся, о́сишся, док., розм. Те саме, що покоси́ти1 1, 2.

ПОКОСИ́ТИСЯ2, ошу́ся, о́сишся, док.

1. Ставати косим (у 2, 3 знач.). Вікна покосились, двері понижчали й трохи ввійшли в землю (Н.-Лев., II, 1956, 256); * У порівн. Після другої [чарки] лице Василеве помуріло [побуріло], очі наче покосилися (Мирний, IV, 1955, 131).

2. на кого-що. Подивитися збоку, скоса. Підпарубок спаленів і мовчки покосився на Докію (Стельмах, II, 1962, 392); Проковтне [Данько] хліб і знову відкусить, і знову покоситься на шматок, чи багато зосталось (Гончар, Таврія, 1952, 74); // чим. Подивитися неприязно, вороже. Он скільки списав [Ордін-Нащокін] паперу. Недобре покосився боярин оком на стіл, завалений сувоями пергаментних списків (Рибак, Переясл. Рада, 1953, 261).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 39.