ПОКРА́СТИ, а́ду, а́деш, док., перех. Украсти все або багато чого-небудь. — Ловіте злодія, держіте! Добро моє покрав! (Гл., Вибр., 1957, 50); Стали турбаї козачих своїх прав допоминатися, а пан їхні метрики з церкви покрав та попалив (Ю. Янов., II. 1958, 187).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 42.