ПОКРИ́ВДИТИСЯ, джуся, дишся, док., рідко. Те саме, що обра́зитися. Махмуд Газневідський дав Фірдоусі за піднесену «Книгу царів» такий малий, незначний дарунок,.. що 75-літній автор гірко покривдивсь на таку мізерію (Крим., Вибр., 1965, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 47.