ПОКРИВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Стати кривим; покалічитися. Мало хіба згорбатіло, покривіло та посліпло тих дітей по панських кухнях? (Л. Янов., І, 1959, 284).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 47.