Слово "покров" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОКРО́В, у, ч.

1. Верхній шар, який покриває що-небудь. Важка дорога, що покрита Твердим покровом сніговим, Лягає коням під копита, Гарячим коням вороним (Шпорта, Ти в серці.., 1954, 169); Вже немилосердно пече сонце, вже вітер рве й вихрить над льодами, вже потріскались, покололись вони, але Дніпро не може скинути крижаного покрову, жде (Скл., Святослав, 1959, 86).

2. поет. Листя дерев. Ой діброво — темний гаю! Тебе одягає Тричі на рік… Багатого Собі батька маєш. Раз укриє тебе рясно Зеленим покровом, — Аж сам собі дивується На свою діброву… (Шевч., II, 1963, 381); Зненацька в зоряну ніч ударив мороз. І вже ільмові ронять свій покров (Рудь, Гомін.., 1959, 108); // перен. Те, що огортає, окутує, охоплює що-небудь. Літак ішов високо, над хмарним покровом, який ще з самого ранку обгорнув землю (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 116); О ноче! Зрадний твій покров, Лукава ти, весняна ноче! (Рильський, Поеми, 1957, 169); // перен. Те, чим замасковується, приховується що-небудь. Оголеність класових антагонізмів у XX столітті та наявність наукового, марксистського світогляду, що зірвав усі ідеалістичні покрови, зруйнував ілюзію «природності» й одвічності експлуатації людини людиною, зумовили інтенсифікацію художнього прогресу (Рад. літ-во, 9, 1967, 12).

Під покро́вом: а) (чиїм) користуючись чиїм-небудь заступництвом. Ми під покровом Діаниним, Хлопці й дівчата незаймані; Хлопці й дівчата незаймані, Владарку славимо ми (Зеров, Вибр., 1966, 205); — Як би там не було.., а з школи тебе Глафіра Іванівна випровадила і не збирається, як видно, приймати, доки ти під батюшчиним покровом (Мик., Кадильниця, 1959, 24); б) (чого) маскуючись чим-небудь. Глузувати під покровом жарту; в) (чого) користуючись чимсь як прикриттям. Під покровом дерев.

3. заст. Те саме, що покрива́ло. За кражу, за войну [війну], за кров, Щоб братню кров пролити, просять І потім в дар тобі приносять З пожару вкрадений покров!! (Шевч., І, 1963, 327); А на плечах мав поводар З о́лтаря покров барвистий (Л. Укр., IV, 1954, 136).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 51.