Слово "покіт" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОКІ́Т, ко́ту, ч., рідко. Похилена поверхня чого-небудь, пологий спуск; схил. Вода оддавала весь зелений покіт узгір’я (Вовчок, І, 1955, 352).

На поко́ті ві́ку — те саме, що На схи́лі ві́ку (див. схил). І вчителям своїм на покоті віку Клонюсь я пам’ яттю і похвалу складаю (Рильський, Поеми, 1957, 249).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 26.