ПОЛЕЖА́ЛИЙ, а, е, розм. 1. Який довго лежав. Виготовляють органо-мінеральну суміш поблизу приміщень тваринницьких ферм. До звичайного, полежалого гною додають каїніту і фосфатшлаку (Рад. Укр., 19.XII 1961, 2); // у знач. ім. полежа́ле, лого, с., заст. Плата за зберігання поштової посилки, багажу, залізничного вантажу і т. ін. понад встановлений термін.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 64.