ПОЛЕСТИ́ТИ, ещу́, ести́ш, док., кому, чому і без додатка.
1. Док. до лести́ти.
2. кому. Ви́кликати почуття задоволення у кого-небудь. Женя Половинчик користався тут неабияким авторитетом.. І це зовсім несподівано полестило дівчині (Ле, В снопі.., 1960, 95).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 64.