Слово "поливати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЛИ́ТИ, поллю́, поллє́ш і рідко ПОЛЛЯ́ТИ, полля́ю, полля́єш і поллю́, поллє́ш, док.

1. перех. і без додатка. —Ллючи рідину, змочувати кого-, що-небудь; обливати когось, щось. Двоє-троє ще перегортали уважно та поливали порозтягану пригорілу солому та дерево, боячися, щоб не заховалася де іскра (Гр., І, 1963, 391); Дерев’яну підлогу тут, видно, часто поливали холодною водою, щоб було не так жарко (Гончар, III, 1959, 18); Увійшовши в село, перші піхотні частини, крім води, нічого для себе не вимагали.. Одні пили її відразу по чверть відра, інші поливали голову або похапцем обливалися до пояса (Вільде, Сестри.., 1958, 17); Замету тобі стежки І поллю з відра, Як ітимеш від ріки До мого двора (Воронько, Драгі.., 1959, 80); * Образно. Південне сонце, червоне та палюче,.. гарячими бризками поливало греблю (Коцюба, Нові береги, 1959, 289); // Зволожувати або орошати грунт для поліпшення росту рослин. Як сіяла руту, Грядки поливала; Ще й воду носити Миленького звала (Щог., Поезії, 1958, 256); Василь.. ходив між рядочками і з відра поливав молоді стебла махорки (Десняк, Десну.., 1949, 220); Марина полила деревце з обох цеберок (Головко, Літа.., 1956, 142); * Образно. З давніх-давен цю землю рясно поливали війни людською кров’ю (Вол., Наддн. висоти, 1953, 115); // Змочувати болюче місце рідиною, що сприяє видужанню, зціленню від хвороби. Шатнулись, різних трав нарвали, Зцілющої води примчали,.. І все те вкупі сколотивши, Якісь слова наговоривши, Енею рану полили (Котл., І, 1952, 285); Василина почувала, що в неї ноги неначе хто полив цілющою водою: ноги вже не боліли (Н.-Лев., II, 1956, 34); // Оббризкувати, кропити чимсь кого-, що-небудь. Від згарищ повітря було отруєне, дарма що імператор наказав полити парфумами меблі і підлогу в залі (Кочура, Зол. грамота, 1960, 347); // Додавати до страви якусь приправу для поліпшення її смаку. Учистив Хома якраз [макітру вареників], масличком [маслечком] поливаючи та у сметану обмокуючи (Кв.-Осн., II, 1956, 478); * Образно. — Тобі [Старцю] добре в світі буде, Біля тебе будуть люди На кишеню поглядати, Медом речі поливати (Гл., Вибр., 1951, 119).

◊ Полива́ти (поли́ти) вогне́м (мета́лом, свинце́м і т. ін); Полива́ти (поли́ти) з автома́та (кулеме́та і т. ін.) обстрілювати суцільними чергами. Втягнутий у завулок кулемет тепер поливав вогнем темний майдан (Панч, І, 1956, 528); Кинулись [карателі].. до лісу, та й ну стріляти по своїх, по дорозі. А з дерев, із засідок наші їх свинцем поливали (Мур., Бук. повість, 1959, 185); Я з першого пострілу поклав вартового, а потім почав поливати з автомата гітлерівців, що метушились по мосту (Збан., Між.. людьми, 1955, 131); Полива́ти (поли́ти) по́том зе́млю (по́ле і т. ін.) важко працювати, трудитися, обробляючи землю, поле і т. ін. — Коли одібрали ниву, то хай же я краще у воді бовтатимусь, ніж своїм потом чужу землю поливатиму… (Л. Янов., І, 1959, 307); Полива́ти (поли́ти) сльоза́ми (слізьми́, сльозо́ю і т. ін.) кого, що — дуже плакати над ким-, чим-небудь. Не сон-трава на могилі Вночі процвітає, То дівчина заручена Калину сажає, І сльозами поливає, І господа просить (Шевч., II, 1963, 11); Він .. читав його [«Кобзар»], коли на душі було важко, читав і поливав сльозою читане (Збан., Сеспель, 1961, 74).

2. тільки док., перех. і неперех., чим, на що і без додатка. Почати лити, литися. Знялася буря, дощ полив (Граб., І, 1959, 482); Полив ще сильніший дощ, увесь обрій затягло густою завісою (3бан., Над Десною, 1951, 190); * Образно. Двері одхилилися, світ місячний полив, як у яму, своє сяйво у темні сіни (Мирний, І, 1954, 63); // безос. [Xаритон:] Вчора зовсім було насупилося на дощ, думка шибала: ось-ось поллє (Кроп., II, 1958, 11).

3. тільки док., неперех. Лити (у 2 знач.) якийсь час. За вікном січе і січе дощ.. А коли отак поллє до ночі,.. то й зовсім обвалиться [стеля] (Цюпа, Назустріч.., 1958, 69).

4. перех., спец. Покривати поливою (у 1 знач.); глазурувати.

5. перех., розм. Відзначати покупку чого-небудь випивкою. А поїхати на базар чи на ярмарок? Чоботи треба? Треба!.. А полити їх треба? (Вишня, І, 1956,103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 66.