Слово "поливатися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЛИВА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПОЛИ́ТИСЯ, поллю́ся, поллє́шся і рідко ПОЛЛЯ́ТИСЯ, полля́юся, полля́єшся і поллю́ся, поллє́шся, док.

1. Обливатися чим-небудь. * Образно. Земля козача зайнялась І кров’ ю, сину, полилась (Шевч., II, 1963, 256); // Покриватися краплями поту, сліз і т. ін. Червоне лице його як стиглий кавун зробилося, роздалося ушир, полилося потом (Мирний, І, 1954, 196).

◊ Полива́тися слізьми́ (сльоза́ми) — гірко плакати; ридати. Слухаючи, Катря поливалася слізьми (Вовчок, І, 1955, 201).

2. тільки док. Почати литися (у 1 знач.) струменем. Мужики цікаві стали, Чи ті кості білі всюди, Чи блакитна кров поллється, Як пробити пану груди? (Л. Укр., І, 1951, 381); Полилася з тихим бульканням вода в корито (Тют., Вир, 1964, 107); // Розлитись, потекти через край. Мотря сіпнула глиняника до себе; шматок горшка зостався в Карпових руках. Червона глина полилась по землі (Н.-Лев., II, 1956, 272); Води [в річці] ще побільшало. Якби ще на пів-аршина піднялась угору, то полилась би через греблю (Гр., І, 1963, 416); // безос. Налив [Матюха] чарку повну, аж на скатертину полилось (Головко, II, 1957, 48); // Почати рясно котитися великими краплями (про піт, сльози). Сльози градом полились з очей (Мирний, III, 1954, 62).

3. тільки док., перен. Проникнути кудись, поширитися десь (про світло, повітря і т. ін.); розповсюдитися. Одчинила вона двері в пекарню, а звідтіль полився світ широкою хвилею (Н.-Лев., II, 1956, 54); Його [місяця] примарне химерне сяйво крадькома полилося крізь відчинене вікно в кімнату (Донч., VI, 1957, 198); Раптом хтось віконце відчинив, М’яке повітря ніжно полилося (Рильський, Урожай, 1950, 84); // Поширитися, рознестися у просторі (про звуки, музику і т. ін.). Над шляхом понеслась-полилася, наче срібний дзвіночок, жайворонкова пісня (Мирний, IV, 1955, 307); В кімнату полились звуки оркестру (Головко, І, 1957, 420).

4. тільки док., перен. Почати лунати (про слова, розмову і т. ін.); зазвучати. Полились, як струм, наелектризовані, гарячі Сашині слова (Донч., II, 1956, 114); Щоб техніка тобі здалась, щоб слухалась машина,.. Розмова тихше полилась. Так батько учить сина (Дор., Три богатирі, 1959, 18).

5. тільки док., перен. Почати переміщатися (про багатьох або велику кількість чого-небудь). Заворушилось і все стовпище в дворі і широкою хвилею полилось з воріт на вулицю (Н.-Лев., III, 1956, 10); Юрба й собі полилася за ними аж за село… (Головко, І, 1957, 104).

◊ Поли́тися рі́чкою (ріко́ю): а) розлитися у великій кількості струменем. Забахкали затички, полилось рікою дороге вино (Н.-Лев., III, 1956, 146); б) почати надходити кудись у великій кількості. Вийдуть комбайни на поле, виїдуть автомашини, і полився рікою хліб на станцію та в колгоспні комори (Минко, Моя Минківка, 1962, 77).

6. тільки недок. Пас. до полива́ти. Розписані вироби [з глини] після сушіння випалювались, а потім поливались безбарвною прозорою або кольоровою поливою (Нар. тв. та етн., 3, 1958, 118).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 66.