Слово "полиск" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПО́ЛИСК, у, ч.

1. Яскраве, сяюче світло. Полиск сонця; // Яскравий сліпучий спалах чого-небудь. Білий полиск блискавки засліплює йому очі (Кол., Терен.., 1959, 308).

2. Блиск якої-небудь гладкої поверхні; лиск. Полиск оголених скель, барвисті яруси лісів, гірські виселки з вузькими й високими, як тереми, дерев’яними будинками трансільванців — все поєднувалось у картину, що вражала своєю казковою мальовничістю (Гончар, III, 1959, 173); І було ще раз видіння чистоти, простору, краси.. Кахляні стіни ванної, сяйво кранів, широкі полиски вікон (Загреб., Спека, 1961, 246).

3. Відсвіт від якогось джерела світла; сяяння відбитого світла; відблиск (у 1 знач.). Од вікна до мене в хату Червонясте світло впало. Чи то вуличнеє світло? Чи то полиски пожежі? (Л. Укр., І, 1951, 153); В печі горіла ясна електрична лампа, обгорнута червоним папером, і від її полиску було повне враження, що палають дрова (Кучер, Трудна любов, 1960, 569); Побачивши у вікні вогняні полиски, кричить [Герасим]: «Пожар! Пожар!..» (Підс., Жарти.., 1968, 110); // Світлова пляма, що різко виділяється на темному фоні. Юркове вікно світилося, з нього падав золотистий полиск на замети (Донч., Ю. Васюта, 1950, 143); // Те, що неяскраво виділяється на якому-небудь фоні. Двоє, літній майор та його кругловида, з полиском сивини у товстій косі, балакуча дружина, давно вже спали на нижніх лавах (Коз., Листи.., 1967, 3).

4. Інший відтінок або відтінки при якомусь основному кольорі; відлив (у 1 знач.). Се був маленький болотяний пташок.. Пір’я на нім було попелясто-сіре з легеньким перловим полиском (Фр., III, 1950, 251): Все в ній [Мотрі] блищить.. і каштанове волосся має такий особливий полиск, що не раз ведуться суперечки, чи воно каштанове, чи темно-русяве (Вільде, На порозі, 1955, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 69.