Слово "половий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЛОВИ́Й1, а́, е́.

1. Кольору спілого жита, пшениці і т. ін.; блідо-жовтий. Скільки оком скинеш — нив’я… там полові, там чорні, там зелені, аж голубі, там білі, як молоко (Мирний, І, 1954, 83).

2. Світло-рудий (про масть тварин). [Бурлака:] Чи не бачив хто, люди добрі, пару моїх волів, полових, з білими латками на спині? (Вас., III, 1960, 438); — Одарка візьме сірих волів, Назар пару чорних та пару полових (Л. Янов., І, 1959, 420); // у знач. ім. полови́й, во́го, ч. Тварина світло-рудої масті. Як у степу застукав сніг, Пропив [Сидір] як стій три пари полових (Рильський, Поеми, 1957, 11).

ПОЛОВИ́Й2, во́го, ч. У дореволюційний час — слуга в трактирі, на постоялому дворі чи в невеликому готелі. — Давай все, замовлене на три персони,-сказав він половому, який прийшов накривати на стіл (Бурл., Напередодні, 1956, 105); Коли екіпаж заїхав на подвір’я, пана зустрів трактирний слуга, або половий (Гог., Вибр., перекл. Хуторяна і Шмиговського, 1948, 305).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 87.