ПОЛОВИ́НЧАСТИЙ, а, е. Те саме, що полови́нчатий. Половинчасті черепашки (Сл. Гр.); В одному був [Бородавка] послідовний і твердий до кінця — у зненависті до шляхти. Тут він не знав половинчастих заходів (Тулуб, Людолови, І, 1957, 432); Половинчаста, плутана політика зумовлює логічну плутанину (Логіка, 1953, 87).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 88.