ПОЛОНИ́НСЬКИЙ, а, е. Прикм. до полони́на. — Йди вночі суда [сюди],.. подамоси[ся].. на Чорногору! На простори полонинські!.. (Хотк., II, 1966, 127); // Який росте на полонині. На сірому небі показалось блакитне озерце. Гостра полонинська трава сильніше запахла (Коцюб., II, 1955, 322).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 94.