Слово "полоскатися" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЛОСКА́ТИСЯ, ощу́ся, о́щешся, недок.

1. Купаючись, миючись, створювати шум, плескіт; плескатися. Ждала, ждала мене мати, Не діждалася, А я собі у ставочку Полоскалася (Пісні та романси.., II, 1956, 149); З купальні стрибає у воду Наталя, бовтається, плаває, полощеться (Вас., III, 1960, 357); В Троянівку Оксен повернувся вечором, коли в Ташані востаннє полоскалися білі гуси, збираючись вилазити з води і розходитися по домівках (Тют., Вир, 1964, 100); * Образно. Душа Максима увесь час полощеться в теплі радощів (Стельмах, І, 1962, 436); // З плескотом ударятися об що-небудь. Ніжно так, ласкаво, немов вибачаючись, полощуться об гальку дрібні хвилі (Збан., Сеспель, 1961, 59).

2. розм. Прати або прополіскувати білизну, одяг і т. ін. Біля ставу й досі полощеться Зося: стоїть, перегнувшись на гнучкій кладці, й пере якесь шмаття (Стельмах, І, 1962, 538); Ще ж і комірець до форми треба випрати. Взялася була Галя сама, а бабуся каже, щоб вона не полоскалася у воді, бо тільки зіпсує… (Коп., Сусіди, 1955, 77).

3. розм. Іти по чомусь рідкому (по болоту, грязі і т. ін.). Колони за колонами ішли мовчки, і тільки було чути, як бриніли казанки та ляскали й полоскалися в болоті тисячі ніг (Вас., II, 1959, 39).

4. перен. Тріпотіти, коливатися, розвіватися на вітрі. Високо в небі над Києвом у світлі прожекторів полощеться знамено (Цюпа, Назустріч.., 1958, 431); Над ко-мунівськими шеренгами полоскався в блакитному повітрі червоний прапор (Донч., І, 1956, 70).

$ Полоска́тися у горі́лці (вині́ і т. ін.) — пити горілку, вино і т. ін. — До третіх півнів полоскались [пан з мировими] у горілці і винах, запивали вином кривавицю нашу (Стельмах, І, 1962, 241).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 96.