Слово "полоти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, недок., перех. і без додатка. Очищати поле, город і т. ін. від бур’янів, зрізуючи або викопуючи їх сапою чи вириваючи руками. Оце настане ранок — треба йти у поле, просо полоти, огороди сапувати (Мирний, І, 1954, 301); Стрічкою сріблястою — шлях удалину. Біля нього дівчина поле ярину (Павл., Бистрина, 1959, 86); // Зрізувати або викопувати сапою чи виривати руками (бур’яни). Полоти мишій; * Образно. Як парость виноградної лози, Плекайте мову. Пильно й ненастанно Політь бур’ян. Чистіша від сльози Вона хай буде (Рильський, III, 1961, 211).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 97.