ПОЛУМЕНИ́СТИЙ, а, е. Те саме, що полум’яни́стий. Мов вибух громовий у тиші урочистій Злітає кактуса легке струнке стебло І розкриває враз свій цвіт полуменистий (Зеров, Вибр., 1966, 471); На полуменистих квітках заблищала роса (Вол., Озеро.., 1959, 127).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 101.