Слово "полупаний" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЛУ́ПАНИЙ, а, е, діал.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до полупа́ти. Дрова були не тілько поскидані з воза, але також порубані, полупані і поскладані на купу (Фр., III, 1950, 142).

2. у знач. прикм. Який полупався, потріскався; облуплений, потрісканий. Оселя подірчавіла, покришка на димарі зсунулась, стіни полупані, оббиті… (Мирний, І, 1954, 89); На порепаному та полупаному віку скрині сяяла ціла картина (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 60).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 103.