ПОЛУ́ПАТИСЯ, ається, док., рідко. Тріснути, розколотися в багатьох місцях. Роблю, як не перервусь: чи піч полупалась — я вже й вимазала, чи о́коло треба шпарувати — я вже і глиняники розвела (Мирний, І, 1954. 91).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 103.