Слово "польовий" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЛЬОВИ́Й, а́, е́.

1. Прикм. до по́ле. Дмитро жадібно вдихав те, незвичайного смаку, повітря і не мав сили відірвати очей від безмежжя польових просторів (Збан., Переджнив’я, 1960, 81); // Який росте або водиться в полі. Під лісом сидить пастушок, Петруня, плете з польових квіток вінок (Вас., III, 1960, 340); Іскряно й яро червоніють цілі різи польового маку (Н.-Лев., III, 1956, 314); Живляться миші польові.. різноманітною рослинною їжею (Звірі.. Карпат.., 1952, 53); // Який знаходиться, пролягає і т. ін. у полі. Той таємний, темний отвір — це була вузенька, колись досить глибока польова криниця (Фр., V, 1951, 25); Польова доріжка стелилася між високими хлібами (Гончар, І, 1954, 13); // Характерний для поля; який буває в полі. Сонце стояло якраз над головою; не грілопалило; польовий вітер такий сухий, гарячий (Мирний, IV, 1955, 20); Я вдихаю на повні груди польове повітря (Сміл., Сад, 1952, 75); // Признач. для використання в полі. Для механізації поливання слід під скляним покриттям теплиці встановити труби з розпилювачами такої конструкції, як у польового обприскувача «Зара» (Овоч. закр. і відкр. грунту, 1957, 45).

2. Пов’язаний з обробленням поля, ниви. Там [у місті] оселились люди не польової праці — гречкосії та хлібороби, а… ремісники, купці, крамарі (Мирний, III, 1954, 140); // Признач. для роботи в полі. Бригад у колгоспі п’ять: три польових, одна городня та одна тваринницька (Вишня, І, 1956, 365); // у знач. ім. польови́й, во́го, ч., заст. Наглядач за виконанням робіт на панському полі. Люде громадять панське сіно на панщині,.. а польовий .. б’є людей палюгою (Сл. Гр.); Прийшов я додому Та ще не встиг сісти, А польовий їде, кричить: «Давай коням їсти!» (Укр.. думи.., 1955, 259).

3. Який діє, використовується в бойових чи похідних умовах. Час від часу дзвонив польовий телефон, і капітан Сидорчук нервово хапав трубку (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 7); Один дуже важкий танк зупинився біля польового лазарету (Ю. Янов., І, 1954, 51); Польовий суд.

Польо́ва су́мка — сумка, яку носять особи командного складу на ремені через плече. Місця так було замало в похідній сумці польовій (Уп., Вітчизна миру, 1951, 29).

4. Пов’язаний з діями у виїзних умовах. Точність, портативність, простота приладів польової лабораторії досить швидко здобули їй популярність у будівельників (Рад. Укр., 21.I 1971, 4); // у знач. ім. польові́, ви́х, мн. Надбавка до заробітної плати геологам, будівельникам і т. ін. на час роботи у виїзних умовах.

5. спец. Те саме, що мисли́вський. Польові якості собаки.

& Польови́й шпат — один з головних породоутворюючих мінералів із групи силікатів. До природних силікатів належать польові шпати, слюди, глина, азбест (Заг. хімія, 1955, 447).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 109.