Слово "полягати" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЛЯГА́ТИ1, а́ю, а́єш, недок., ПОЛЯГТИ́, ля́жу, ля́жеш, док.

1. тільки 3 ос. Нахилятися стеблом до землі (про злакові, городні та ін. рослини); вилягати. Нові сорти озимої пшениці мають більш високу потенціальну продуктивність і менше полягають (Хлібороб Укр., 3, 1967, 12); Всі жита грозою збило; Полягла трава… (Граб., І, 1959, 61); От уже й картоплиння полягло, і листя на ньому сохне (Грим., Кавалер.., 1955, 146); * Образно. Є такі люди.. легкодухі, що в радощах та розкошах немає над їх, а в притузі вони як трава полягають (Вовчок, І, 1955, 163); // на що і без додатка. Падати зрубаним, зрізаним (про рослини, дерева і т. ін.). [Конон:] Косарі косять, А вітер повіває, Шовкова трава На коси полягає (Кроп., II, 1958, 431); Коли б у неї був серп або ніж, вона різала б його [комиш] доти, поки б він не поліг увесь або вона сама не впала трупом (Коцюб., І, 1955, 362); Достав Панас сокиру та брусок, Налагодивсь — і полягли дерева… (Гл., Вибр., 1951, 73).

2. тільки док., перен. Умерти в бою, від нещасного випадку і т. ін.; загинути. Станьмо до бою! Не згинуть ніколи Ті, що поляжуть за щастя людей (Пісні та романси.., II, 1956, 276); Зрівняв [Гонта] землю, покрив дерном, Щоб ніхто не бачив, Де полягли Гонти діти, Голови козачі (Шевч., І, 1963, 138); — Поляжемо смертю хоробрих, але ворога не пропустимо (Кучер, Чорноморці, 1956, 353).

◊ Полягти́ в домови́ні (в моги́лі, в моги́лу і т. ін.) те саме, що Лягти́ в зе́млю (труну́, домови́ну, я́му, моги́лу і т. ін.) (див. ляга́ти). Як квітонька, підрізана серпом, Ти полягла зарання в домовині… (Стар., Поет. тв., 1958, 75); Вони бояться, що ти [Шевченко] ще не згинув, Що в тій могилі не поліг, не стлів, Що в слушний час повернеш в Україну, Ще раз ї [її] збудиш громом своїх слів (Фр., XIII, 1954, 161); Полягти́ го́ловами (кістка́ми, кістьми́, тру́пом і т. ін.) — те саме, що Лягти́ тру́пом (кістьми́, го́ловами і т. ін.) (див. ляга́ти). На кождого з героїв навалилася ціла юрба монголів — і всі [тухольці] полягли головами (Фр., XI, 1951, 87); Річкою текло українське селянство туди, де хоч дорогою ціною можна здобути бажану волю, а ні — то полягти кістками на вічний спочинок… (Коцюб., І, 1955, 336); —Лучче [краще] полягти Кістьми в степу, в своїй країні, Ніж з неї заочі піти І бути славним на чужині! (Черн., Поезії, 1959, 390); Правди шукав він [М. М. Коцюбинський] покривдженим; .. не раз страшні хвилини переживаючи перед рушницями козаків (буквально) й чекаючи, що ось-ось поляже трупом (Тич., III, 1957, 353).

3. тільки док., перен. Зникнути, померкнути. Він здобув собі велику славу, І не вмре та слава, не поляже, В пісні, в слові буде вічно жити І про себе всякому розкаже (Л. Укр., І, 1951, 362); Згинув славний Леонтович у досвітній час.., Слава славна не поляже, не помре в віках (Рильський, III, 1961, 210).

4. Насуваючись, поширюватися, простилатися над чим-небудь. По чернечій балці густий туман поліг (Ле, Право.., 1957, 18); // тільки док., на що. Спустившись на щось, вкрити собою що-небудь. Курява тихо полягла на стерню (Н.-Лев., І, 1956, 71).

5. перен. Простягатися у просторі. [Козаки:] Коні біжать, земля дрижить, Степи полягають (Н.-Лев., II, 1956, 444); Ми мушки тихо навели, Патроном клацнув автомат — І через дріт нам полягли Шляхи атак за владу Рад (Ю. Янов., V, 1959, 74).

ПОЛЯГА́ТИ2, а́ємо, а́єте і рідко ПОЛЯГТИ́, ля́жемо, ля́жете, док. Прийняти лежаче, горизонтальне положення (про всіх або багатьох). Як полягали усі спати, сиділа Маруся край віконця й дивилася на зорі блискучі (Вовчок, І, 1955, 353); Ковалиха та Климова жінка з дітьми полягали на полу (Головко, II, 1957, 181); Бурлаки полягали навкруги [баговиння] на свитках і дрімали (Н.-Лев., II, 1956, 215).

◊ Поляга́ти (полягти́) од ре́готу — дуже сміятися, реготати. Компанія аж полягла од реготу (Дн. Чайка, Тв., 1960, 48).

ПОЛЯГА́ТИ3, а́є, недок. Зводитися до чого-небудь, мати своєю суттю, своїм змістом щось. Марксистська тактика полягає в поєднанні різних прийомів боротьби, в умілому переході від одного до другого.. (Ленін, 25, 1972, 55); Радянська літературалітература правди, що дивиться вперед. В цьому й полягає основна риса соціалістичного реалізму (Рильський, IX, 1962, 183); Завдання полягало в тому, щоб відрізати білі війська від перешийків, оточити й винищити їх (Гончар, II, 1959, 386).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 107.