Слово "поляки" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЛЯ́КИ, ів, мн. (одн. поля́к, а, ч.; по́лька, заст. поля́чка, и, ж.). Народ, що становить основне населення Польщі. Тут, у моєму готелі, є один поляк,.. от я з ним і ходжу (Коцюб., III, 1956, 331); Серед визволених найбільше було чехів та поляків (Гончар, III, 1959, 381); [Лена:] Батько був українець, мати полька (Коч., II, 1956, 377); Дружина його.. була типова полячка: білява, з сліпучо-білим.. обличчям і ніжним рум’янцем (Тулуб, В степу.., 1964, 79).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 107.