Слово "поляни" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЛЯ́НИ, ля́н, мн. (одн. поля́нин, а, ч.; поля́нка, и, ж.). Східнослов’янське плем’я, яке жило в Середньому Подніпров’ї. Область середньої течії Дніпра, навколо Києва, що став згодом центром древньоруської держави, була зайнята полянами (Нариси стар. іст. УРСР, 1957, 357); Поляни, сіверяни, кривичі, в’ятичі були не що інше, як територіальні союзи, які об’єднували людей різного походження (Наука.., 2, 1970, 28).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 108.