ПОЛІМЕТА́ЛИ, ів, мн. Комплексна руда, до складу якої входять мінерали із вмістом свинцю, цинку, міді та домішок срібла, золота, вісмуту, кадмію, індію та інших металів. Значно збільшують багатства підземного Донбасу також доломіти, граніти, фосфорити, поліметали, будівельні глини і піски (Наука.., 3, 1957, 10); Геологи натрапили тут [в Атасу] на перспективний поклад поліметалів та баритів (Рад. Укр., 30.VII 1965, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 75.