ПОЛІМОРФІ́ЗМ, у, ч.
1. біол. Наявність у межах одного виду тварин чи рослин двох або більше груп особин з особливо відмінними ознаками. Пшениця відзначається .. поліморфізмом і багатством генетичних форм (Хлібороб Укр., 7, 1969, 26).
2. хім. Властивість деяких речовин кристалізуватися в різних формах або змінювати структуру кристалів при одному й тому самому хімічному складі. Властивість речовин мати кілька кристалічних станів називається поліморфізмом (Курс фізики, II, 1956, 180); Деякі метали можуть змінювати свою кристалічну структуру при зміні температури. Це і є поліморфізм, і він, наприклад, притаманний залізу (Веч. Київ, 6.I 1961, 2).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 76.