ПОЛІТВІ́ДДІЛЬСЬКИЙ, а, е. Прикм. до політві́дділ; // Належний політвідділові. Офіцери й солдати в різних кінцях галявини намагалися здобути із зруйнованих бліндажів політвіддільське майно (Перв., Дикий мед, 1963, 423).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 79.