Слово "політура" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОЛІТУ́РА, и, ж.

1. Вид лаку, що являє собою розчин смолистих речовин у спирті і використовується для полірування виробів з дерева. Ні слова не сказавши, махнув [третьокласник] у столярню і вніс політуру (Свидн., Люборацькі, 1955, 152); Двері блищали від політури та від мідяних почищених ручок (Гр., Без хліба.., 1958, 83).

2. Глянець, лиск, наведений поліруванням, лакуванням. Його [олівця] жовта політура полискувалася до сонця (Фр., І, 1955, 238).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 83.