ПОЛІЦІЯ́Н, а, ч.,розм., рідко. Те саме, що поліца́й. Поліціяни, мов звірі, верглися на Бовдура (Фр., І, 1955, 316); Крізь дрімоту ніби чую, як дійсно поліціян хоче фактично доказати свою силу.., але його ніхто не слухає (Хотк., II, 1966, 423).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 85.