Слово "пом'яти" - пояснення

Словник: Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)



Тлумачний он-лайн словник української мови «UA-BOOKS.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.

Слова і словополучення з словника - Словник української мови в 11 томах (СУМ-11)


ПОМ’Я́ТИ, мну, мнеш, док , перех

1. Док до м’яти 1-4. Панько витяг із воза добрий жмут соломи, пом’яв, потер на віхоть та й запхав на дно шапки (Март , Тв , 1954, 162); Юля поклала під дерево велосипед і, розіславши плаття, очевидно, для того, щоб його не пом’яти, сіла на траву (Тют., Вир, 1964, 245); Дуже важливо під час транспортування ссавців у лабораторію не пом’яти шерсті (Вигот. чучел.., 1956, 33); Де не взявся сизокрилий Голубок — Як ухопить Горобчика за чубок! Пом’яв його, понівечив, як хотів (Гл., Вибр., 1951, 53); Торік у лісі його пом’яв ведмідь, і він і досі не міг одужати (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 60); // безос. — Після фронту, бачте, мене трошки пом’яло (Рудь, Гомін.., 1959, 24).

◊ Пом’я́ти боки́ кому — те саме, що Полата́ти (нам’я́ти) бо́ки кому (див. бік). [Бурлака:] Мабуть, старшина догадався, що не прийшов на весілля, бо пом’яв би [Бурлака йому] боки (К-Карий, І, 1960, 61).

2. Дуже пошкодити ударами, поштовхами і т. ін.; попсувати. Пом’яти буфер.

3. М’яти якийсь час. Яків пом’яв-пом’яв [рибу] і похнюпився (Мирний, І, 1954, 297); Пом’яв [Чугайстир] задоволено круглий живіт, покректав.. й почав прощатись (Коцюб., II, 1955, 350); — Тітко Маріє, чи сюди кізяка в глину не треба більш?.. Марія подивилась, пом’яла в пучці — Ні, гарна ж глина, — сказала (Головко, II, 1957, 101).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 140.